Державне управління природокористуванням в Україні | Спостереження та контроль стану довкілля

Экология и здоровье

Категорія: Спостереження та контроль стану довкілля

Державне управління природокористуванням в Україні

Автор: Редактор

Державне управління природокористуванням – це діяльність держави, спрямована на організацію раціонального використання та відтворення природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також забезпечення законності в еколого-економічних відносинах.
Сфера використання природних ресурсів: землі, вод, лісів, надр землі й атмосферного повітря – потребує особливо ретельної організації, оскільки від цього залежить стан економіки держави, здоров’я та добробут українського народу. Саме тому управління природокористуванням відіграє одну із провідних ролей в еколого-економічних відносинах.
Державне управління природокористуванням визначається державною екологічною політикою.
Державна екологічна політика – це система цілей і дій органів державної влади та управління, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки держави й задоволення екологічних потреб населення.
В основу формування державної екологічної політики покладений принцип, відповідно до якого екологічна безпека є важливим елементом і складовою національної безпеки держави. Таким чином, особливістю екологічної політики є вміння вибирати найбільш ефективні методи реалізації практичних заходів у різних сферах громадського життя для досягнення поставлених цілей. Це узгоджується з наведеним у міжнародному стандарті ISO 14001-97 визначенням екологічної політики як політики, що створює основу для діяльності та досягнення екологічних цілей і завдань. Звідси випливає висновок про існування двох основних моделей екологічної політики, що базуються на різних принципах її функціонування. Перша модель функціонує за принципом «реагуй і виправляй» та орієнтована на ліквідацію наслідків екологічних порушень. Сьогодні в Україні превалює саме така модель екологічної політики. Друга модель ґрунтується на принципі «прогнозуй і попереджай» і є найбільш ефективною.
В управлінні природокористуванням беруть участь усі гілки влади: законодавча, виконавча та судова. Кожна з них виконує свої функції і містить у своєму складі підрозділи, що мають спеціальні повноваження щодо регулювання екологічних питань.
Реалізація державної екологічної політики здійснюється на трьох рівнях управління: національному, регіональному, місцевому, що, у свою чергу, визначає відповідний територіальний розподіл суспільних інтересів у галузі охорони навколишнього середовища. Згідно з Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 p. № 188/98-ВР «Про основні напрями державної політики України в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки» територіальний розподіл суспільних інтересів у галузі охорони природи визначається територіальними обсягами природних геоекосистем і поділяється на: загальнодержавні (у масштабах усієї України), регіональні (охоплюють територію в межах двох чи більше областей та Автономної Республіки Крим або поширюються на територію суміжних держав та акваторію морської економічної зони), місцеві (охоплюють територію в межах області, району).
Організаційно управління природокористуванням здійснюється за допомогою територіального та відомчого принципів.
Територіальний принцип означає, що загальнодержавне управління має територіальний характер. Воно поширюється на всіх природокористувачів і всі об’єкти природи в межах держави в цілому або певної адміністративно-територіальної одиниці. Наприклад, загальнодержавне управління здійснює Кабінет Міністрів України та виконавчий орган обласної ради народних депутатів на підлеглій йому території.
Відомче управління розповсюджує свої дії лише на певний об’єкт природи: води, землю, ліс тощо. Воно не пов’язане з адміністративно-територіальним розподілом, а поширюється на природокористування певним природним ресурсом, незалежно від того, на території якої області він знаходиться. На рис. 11.1 подано перелік суб’єктів державного управління природокористуванням в Україні відповідно до територіальних і відомчих принципівуправління.

Законодавчі функції управління природокористуванням та охорони навколишнього природного середовища належать Верховній Раді України та органам місцевої влади.
До функцій органів місцевої влади належать:

        • забезпечення реалізації державної екологічної політики;
        • затвердження місцевих екологічних програм;
        • надання згоди на розміщення на своїй території підприємств, установ, організацій;
        • організація локального й об’єктного моніторингу навколишнього природного середовища;
        • забезпечення інформування населення та громадськості про стан навколишнього середовища;
        • контроль за додержанням екологічного законодавства;
        • організація робіт із ліквідації екологічних наслідків аварій;
        • здійснення державного контролю за дотриманням прикордонного законодавства;
        • інші.

Виконавча функція управління природокористуванням у державі належить Кабінету Міністрів України, виконавчим і розпорядчим органам місцевої влади, а також спеціально уповноваженим на те державним органам.
Основними функціями Кабінету Міністрів є:

  • реалізація державної екологічної політики;
  • розробка та втілення в життя екологічних програм і великих природоохоронних заходів;
  • координація діяльності міністерств та інших спеціально уповноважених органів управління в частині охорони навколишнього природного середовища та природокористування;
  • реалізація міжнародних угод, виконання Україною взятих на себе в рамках цих угод зобов’язань і підтримання міжнародних відносин;
  • забезпечення процесу прийняття державних рішень з урахуванням екологічних вимог (організація моніторингу, впровадження інформаційних технологій, проведення обліку забруднень, прогнозування);
  • формування та використання державних позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;
  • регулювання використання ресурсів державного значення;
  • встановлення порядку визначення плати за спеціальне користування природними ресурсами, за забруднення навколишнього природного середовища.

Виконавчі та розпорядчі органи місцевої влади виконують такі функції:

  • реалізація рішень відповідних рад народних депутатів;
  • розробка місцевих, регіональних екологічних програм;
  • визначення нормативів плати й розмірів платежів за забруднення навколишнього природного середовища та розміщення відходів;
  • затвердження для підприємств лімітів використання природних ресурсів (газ, електроенергія, нафта й ін.), за винятком державних ресурсів;
  • організація збирання, переробки, утилізації та захоронення всіх відходів на своїй території;
  • забезпечення систематичного й оперативного інформування населення про стан навколишнього середовища;
  • інші функції.

Відомчий принцип управління природокористуванням проявляється у здійсненні державного контролю за станом природних ресурсів і заходів щодо їх охорони й раціонального використання з боку галузевих міністерств і відомств, що належать до органів спеціальної компетенції, уповноважених виконувати природоохоронні функції.
Центральним органом державної виконавчої влади в Україні є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях (обласні управління екології та природних ресурсів). Міністерство охорони навколишнього природного середовища України реорганізоване з Державного комітету УРСР з екології і раціонального природокористування в 1991 р., а потім у 1994 р. в Мінекобезпеки України. Міністерство виконує такі функції:

  • проведення державної екологічної, економічної та науково-технічної політики, спрямованої на збереження та відтворення безпечного для існування живої й неживої природи навколишнього середовища;
  • захист життя та здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища;
  • досягнення стійкого соціально-економічного розвитку й гармонійної взаємодії суспільства та природи.

Серед головних завдань Міністерства є захист інтересів України на міжнародній арені, державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства України, нормативно-правове регулювання використання природних ресурсів, організація та проведення державної екологічної експертизи, обґрунтування доцільності розроблення державних і регіональних екологічних програм.
Основною функцією судової влади є захист прав і свобод людини, у тому числі й екологічних.

Для реалізації покладених на неї функцій судова влада повинна бути самодостатньою й незалежною від інших гілок державної влади, об’єднань громадян, юридичних і фізичних осіб. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами на засадах рівності учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, самостійності й незалежності судів, недоторканності та незмінюваності суддів. Конституцією України заборонене делегування функцій судів чи привласнення їхніх функцій іншими органами або посадовими особами.

/p
 

Оставить комментарий