Порядок проведення експертизи та джерела її фінансування | Спостереження та контроль стану довкілля

Экология и здоровье

Категорія: Спостереження та контроль стану довкілля

Порядок проведення експертизи та джерела її фінансування

Автор: Редактор

Порядок проведення екологічної експертизи передбачає такі моменти:

  1. вирішення еколого-експертними органами завдань експертного дослідження;
  2. оцінка об’єктів екологічної експертизи;
  3. підготовка обґрунтованого об’єктивного еколого-експертного висновку.

Як уже зазначалося, екологічна експертиза має проводитися фахівцем-експертом або їх групою. Експертом екологічної експертизи, відповідно до законодавства України, може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію та професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації й методикою еколого-експертної оцінки, а також має досвід практичної діяльності у відповідній галузі не менше трьох років.
До обов’язків експерта входить:

  1. дотримання встановлених строків і порядку здійснення екологічної експертизи, норм і вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;
  2. забезпечення комплексного, об’єктивного й ефективного проведення екологічної експертизи;
  3. своєчасна підготовка обґрунтованих та об’єктивних висновків;
  4. обґрунтування пропозиції про повернення на доопрацювання документації на об’єкти екологічної експертизи;
  5. внесення відповідних пропозицій щодо вдосконалення форм і методів проведення екологічної експертизи.

Під час виконання екологічної експертизи має забезпечуватися незалежність експерта, тобто він повинен: здійснювати свої еколого-експертні функції незалежно від розпоряджень посадових осіб державних органів, громадських об’єднань та інших формувань; вільно обирати форми та методи еколого-експертного аналізу й оцінки; викладати особисту думку з питань проведеного аналізу тощо.
Процедура проведення екологічної експертизи передбачає проходження трьох стадій: підготовчої, основної та заключної.
На підготовчій стадії формуються еколого-експертні групи (комісії), а також проводиться перевірка наявності й повноти необхідних документів щодо об’єктів екологічної експертизи.
Основна стадія передбачає аналітичне опрацювання наявних матеріалів екологічної експертизи, проведення натурних обстежень, якщо це є необхідним, а також порівняльний аналіз і визначення часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності й ефективності екологічних обґрунтувань діяльності об’єктів екологічної експертизи.
Заключна стадія полягає в узагальненні даних окремих експертних досліджень, одержаної інформації та передбачуваних наслідків діяльності об’єктів експертизи й завершується підготовкою висновку та поданням його зацікавленим органам і особам.
Висновки екологічної експертизи мають містити оцінку екологічної допустимості й можливості прийняття рішень щодо об’єкта та враховувати соціально-економічні наслідки. Висновки експертизи подаються здебільшого в одному із трьох варіантів:

  1. представлена на експертизу документація відповідає вимогам природоохоронного законодавства (погоджується). Іноді цей варіант позитивного висновку може супроводжуватися додатковими умовами щодо доопрацювання деяких несуттєвих питань;
  2. документація не повною мірою відповідає вимогам природоохоронного законодавства й має бути доопрацьована. За такого висновку документи, представлені на експертизу, повертаються власнику на доопрацювання із зазначенням позицій, стосовно яких необхідна доробка або суттєве коригування. Повернення документів має обґрунтовуватися посиланням на відповідні статті законодавчих актів, пункти й положення державних будівельних норм, інших нормативних та інструктивно-методичних документів;
  3. представлена документація щодо об’єкта експертизи вступає в суперечність із вимогами природоохоронного законодавства та є неприйнятною із природоохоронної точки зору (відхиляється від погодження).

Позитивні висновки державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування проектів (програм, діяльності) та зберігають свою чинність протягом трьох років із моменту видачі. Якщо ж за цей час із будь-яких причин реалізацію рішення щодо об’єкта експертизи не розпочато, він підлягає новій державній екологічній експертизі.
За відсутності позитивного висновку державної екологічної експертизи реалізація об’єкта експертизи забороняється. У цьому разі замовник зобов’язаний забезпечити доопрацювання документів відповідно до вимог еколого-експертного висновку та своєчасну передачу матеріалів на повторну (додаткову) державну екологічну експертизу.
Принципово негативна оцінка екологічної експертизи має бути максимально обґрунтованою (у тому числі положеннями відповідних законодавчих і нормативних документів).
Фінансування різних форм екологічних експертиз має певні особливості, проте загальним принципом є їх проведення за рахунок коштів замовника (рис. 7.2).
Державна екологічна експертиза здійснюється за рахунок замовника в межах лімітів проектно-кошторисної документації. Якщо об’єктом цієї експертизи є проекти або програми, що реалізуються за рахунок державних капіталовкладень, то фінансування здійснюється з державного бюджету.

У разі проведення державної екологічної експертизи екологічних ситуацій та екологічно небезпечних діючих об’єктів і комплексів за рішенням Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих рад чи їх виконавчих комітетів, експертиза фінансується відповідно за рахунок коштів Державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також відповідних позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.
Джерелами фінансування громадської екологічної експертизи є кошти об’єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також цільові добровільні грошові внески громадян, підприємств, установ та організацій.
Замовники інших екологічних експертиз, у тому числі й додаткових, а також підприємства, установи та організації, що експлуатують екологічно небезпечні об’єкти, які негативно впливають на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, проводять екологічні експертизи за свій рахунок згідно з укладеними договорами.
Здійснення екологічної експертизи на передпроектній та проектній стадіях виробництва дозволяють завчасно оцінити можливі негативні екологічні прояви реалізації об’єкта експертизи та запобігти економічним збиткам внаслідок забруднення навколишнього природного середовища. Проте для того щоб виконати ці завдання екологічної експертизи, необхідно забезпечити умови, які б сприяли підготовці об’єктивного, незалежного та науково обґрунтованого висновку експертизи.
На сучасному етапі розвитку економіки України здійснення екологічної експертизи супроводжується деякими труднощами, насамперед, організаційно-економічного характеру, що позначається на якості відповідних експертних висновків. Серед існуючих недоліків організації екологічної експертизи в Україні доцільно виділити такі моменти:

  1. по-перше, здійснювана в Україні екологічна експертиза становить собою відносно вузьке спеціалізоване дослідження з погляду впливу проекту діяльності або певного рішення на компоненти довкілля;
  2. по-друге, висновки екологічної експертизи, звичайно, є обмеженими з огляду на порядок її виконання, оскільки процедура проведення експертизи передбачає просте порівняння впливу певного об’єкта на довкілля з існуючими нормативами та вимогами екологічної безпеки;
  3. по-третє, не завжди виконується принцип незалежності екологічної експертизи, оскільки переважне значення для реалізації проекту мають висновки державної експертизи. Рішення громадської екологічної експертизи має лише рекомендаційний характер і при розбіжності з висновками державної експертизи може бути проігнороване;
  4. по-четверте, на даний момент екологічна експертиза в Україні є переважно формальною процедурою, тому що чинне законодавство не забезпечує створення необхідних економічних стимулів для розвитку та впровадження екологічної експертизи на добровільній основі. Практично всі проекти, які проходять екологічну експертизу в Україні, підлягають обов’язковій експертизі, що свідчить про незацікавленість суб’єктів господарювання у виявленні власної ініціативи в цьому питанні.

Таким чином, існує необхідність заміни формальної екологічної експертизи в Україні інтегрованою, багатоаспектною, яка б забезпечила більш ґрунтовний і тематично широкий розгляд екологічних результатів і наслідків реалізації об’єктів експертизи. Крім того, на державному рівні необхідно запровадити відповідні механізми економічного стимулювання здійснення екологічної експертизи. До таких заходів можна віднести збільшення розмірів штрафів за перевищення нормативів забруднення довкілля, зменшення ставок податків для підприємств, що періодично проходять екологічну експертизу, часткове відшкодування замовником вартості робіт з екологічної експертизи за рахунок коштів, що надходитимуть від реалізації об’єкта експертизи тощо.
Актуальними напрямами підвищення ефективності експертних робіт на сучасному етапі є:

  1. формування складових екологічної експертизи та механізмів її реалізації;
  2. визначення критеріїв оцінки еколого-економічної ефективності проектів і бази порівняння;
  3. розробка методик еколого-економічної оцінки проектної документації;
  4. забезпечення експертів повною інформацією про динаміку стану екосистем і можливі зміни під час реалізації об’єкта експертизи;
  5. оцінка можливостей використання результатів експертизи у процесі реалізації екологічного менеджменту.

Реалізація запропонованих заходів щодо стимулювання здійснення екологічної експертизи та напрямів підвищення ефективності експертних робіт забезпечить поліпшення якості виконання екологічної експертизи й поширення останньої у практиці господарювання українських підприємств та організацій.

 

Оставить комментарий