Сутність екологічної експертизи та її об’єкти | Спостереження та контроль стану довкілля

Экология и здоровье

Категорія: Спостереження та контроль стану довкілля

Сутність екологічної експертизи та її об’єкти

Автор: Редактор

Швидкий розвиток світової економічної системи в останні десятиріччя та зростання обсягів залучення природних ресурсів у виробництво товарів і послуг обумовлюють загострення проблем екологічної безпеки діючих виробництв і тих, що створюються. У зв’язку з цим сьогодні існує нагальна необхідність здійснення контролю за рівнем якості навколишнього природного середовища.
Розробка реконструкції існуючих промислових об’єктів і нових проектів будівництва завжди потребує передбачення кількох можливих варіантів подальшого розвитку та вибору найбільш прийнятного з них з огляду на технічні, соціально-економічні й інші аспекти. Великого значення під час вибору оптимального варіанта подальшого розвитку об’єкта в сучасних умовах набувають вимоги екологічної безпеки. З метою урахування екологічних факторів і запобігання можливим негативним екологічним наслідкам майбутньої діяльності промислового об’єкта має здійснюватися екологічна експертиза інвестиційних проектів.
Експертиза (від лат. expertus – досвідчений) – це дослідження певною особою (експертом) питань, що потребують спеціальних знань. Екологічна експертиза – дослідження впливу певного об’єкта на стан навколишнього природного середовища та відповідності цього об’єкта нормативам екологічної безпеки.
Закон України «Про екологічну експертизу» визначає екологічну експертизу як «вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі й оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація та дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання й відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки». Таким чином, екологічна експертиза є попереджувальним заходом, що дозволяє запобігти шкідливій діяльності з боку користувача природних ресурсів.
Актуальність екологічної експертизи в сучасних умовах визначається такими обставинами:

  1. кінцевий результат антропогенного впливу на навколишнє середовище внаслідок реалізації певного інвестиційного проекту виявляється повною мірою не раніше, ніж через 10–30 років після початку реалізації проекту, що обумовлює необхідність завчасного прогнозування характеру й масштабів можливих негативних екологічних наслідків, які супроводжують проект;
  2. використання математичних моделей, які, звичайно, розробляються для аналізу великомасштабних інвестиційних проектів, не завжди може забезпечити отримання точних результатів впливу проекту на довкілля та здоров’я людей, що обумовлює необхідність застосування відповідних експертних оцінок.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

  1. організація науково обґрунтованої, комплексної оцінки об’єктів екологічної експертизи;
  2. визначення ступеня екологічної безпеки, рівня екологічності запланованої чи здійснюваної діяльності, проведення комплексної еколого-економічної оцінки взаємодії екосистем із деструктивними антропогенними факторами;
  3. досягнення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;
  4. оцінка ефективності екологічної політики, повноти, обґрунтованості й достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення раціонального використання та відтворення якості природних ресурсів;
  5. підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків і рекомендацій екологічної експертизи.

Для виконання зазначених завдань екологічна експертиза має спиратися на такі принципи:

  1. превентивності – екологічна експертиза повинна здійснюватися до прийняття рішення про необхідність реалізації об’єкта експертизи й має запобігти негативним екологічним наслідкам такого рішення;
  2. відповідальності та законності – експертиза має гарантувати безпечне для життя та здоров’я людей навколишнє природне середовище та враховувати вимоги природоохоронного законодавства;
  3. комплексності – оцінка наслідків впливу об’єкта експертизи на довкілля повинна охоплювати всі можливі прояви такого впливу та забезпечувати збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів;
  4. наукової обґрунтованості та об’єктивності – методи проведення екологічної експертизи повинні ґрунтуватися на наукових засадах, а експертні висновки – відображати реальний вплив об’єкта експертизи на навколишнє середовище;
  5. незалежності – експертиза має виконуватися групою незалежних експертів і виключати можливість впливу на результати експертизи з боку зацікавлених сторін;
  6. гласності та врахування громадської думки – висновки екологічної експертизи підлягають обов’язковому оприлюдненню, остаточне рішення про реалізацію об’єкта експертизи має прийматися після обговорення громадськістю.

Об’єктами екологічної експертизи можуть бути:

  1. проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів;
  2. передпроектні, проектні матеріали на будівництво нових і розвиток діючих промислових підприємств та інших господарських об’єктів;
  3. програми та схеми розвитку й розміщення продуктивних сил, галузей народного господарства та промисловості, проекти генеральних планів населених пунктів, схеми районного планування;
  4. документація із впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;
  5. екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах;
  6. діючі об’єкти та комплекси, що чинять значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Суб’єктами екологічної експертизи є три сторони: замовник, підрядник і споживач висновків експертизи.
Замовниками екологічної експертизи можуть бути як владні державні структури, уповноважені призначати обов’язкову екологічну експертизу, так і підприємства, громадські організації, банківські установи, науково-дослідні інститути тощо, що виступають добровільними ініціаторами проведення такого дослідження.
Роль підрядників, тобто фактичних виконавців завдання з екологічної експертизи, як правило, належить окремим фахівцям-експертам, робочим групам фахівців, цілим науково-дослідним інститутам. Найчастіше екологічна експертиза виконується комісією, що складається із групи фахівців, підібраних і призначених компетентним органом.
Споживачем результатів екологічної експертизи, звичайно, виступає підприємство або організація, що є власником об’єкта – предмета експертизи. Проте таким споживачем може стати й банківська установа, інвестор, що приймає рішення про доцільність надання грошових коштів для реалізації певного інвестиційного проекту, і державні органи влади, що вивчають потенційні екологічні наслідки проекту.
В Україні суб’єктами екологічної експертизи є:

  1. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії. Такими органами є Міністерство екології та природних ресурсів України, Український науковий центр охорони вод, Український науковий центр екології моря, Міжвідомчий екологічний центр тощо;
  2. інші державні органи, місцеві ради й органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;
  3. громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;
  4. інші установи, організації та підприємства, у тому числі іноземні юридичні й фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи;

окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України «Про екологічну експертизу» й іншими актами законодавства.

 

Оставить комментарий