Екологічний облік і реформування традиційної системи обліку на підприємстві | Спостереження та контроль стану довкілля

Экология и здоровье

Категорія: Спостереження та контроль стану довкілля

Екологічний облік і реформування традиційної системи обліку на підприємстві

Автор: Редактор

На сучасному етапі в Україні використовується господарський облік, який включає: оперативний облік, бухгалтерський облік, статистичний облік, фінансовий облік, податковий та управлінський облік. Як бачимо, до господарського обліку не включено екологічний облік. На нашу думку, саме він може бути рушійним методом обліку витрат на охорону навколишнього середовища та визначення такого підходу до явищ господарської діяльності підприємств, розгляду всіх засобів і процесів у безпосередньому їх русі й розвитку, єдності, взаємозв’язку та взаємоузгодженні.
Проведений аналіз дозволив виявити ряд складних і невирішених теоретико-прикладних проблем екологічного обліку та звітності підприємств. Способи їх вирішення є об’єктом активного обговорення серед провідних фахівців і практиків. Значною мірою вони пов’язані з реформуванням традиційної системи обліку та звітності на підприємстві.
Коли йдеться про облік витрат на підприємстві, слід, у першу чергу, розрізняти облік фактичних (минулих) і планових (майбутніх) витрат. Попри визначення терміна «екологічний облік» слід пам’ятати, що в сучасних концепціях бізнесу облік, перш за все, використовується для свідомого планування майбутніх процесів. Саме тому підприємці й менеджери особливо зацікавлені в обліку планових витрат, який, однак, неможливий без відображення витрат фактичних. Аналогічне твердження справедливе й відносно прибутків або вигод.
Екологічний облік повинен виявляти та відображати у грошовій формі зовнішні ефекти (витрати).
Вирішення цієї проблеми можливе за умови використання двох різних підходів:

  1. внесення уточнень до системи традиційного обліку, перш за все, більш детальним і диференційованим відображенням екологічних аспектів підприємства, включаючи всі витрати на проведення природоохоронних заходів, а також змін, що викликаються ними, у бухгалтерському балансі підприємства (назвемо його диференціювання фінансової звітності);
  2. реорганізація та розширення обліку, у тому числі за допомогою складання екобалансів для більш повного відображення (з урахуванням часового аспекту) зовнішніх екологічних витрат, як і ефектів виробничої діяльності (назвемо його розширенням фінансової звітності).

У першому випадку, тобто під час уточнення (диференціювання) традиційного обліку, перед річним звітом ставиться завдання більш повного відображення конкретних форм впливу екологічного менеджменту на майно та прибутковість підприємства. При обліку витрат необхідне диференційоване відображення екологічних витрат за їх видами й місцем виникнення. Калькуляція витрат для окремих виробів або послуг також може служити відображенню частини витрат та обороту, обумовленого екологічними аспектами. Подібні обчислювальні операції пов’язані із загальними проблемами обліку (облік постійних витрат, підбір базових величин, перенесення витрат тощо). Цей підхід може більш точно виявити екологічні витрати й використати одержані дані під час взаємовідносин із зовнішніми інвесторами. Крім того, у рамках проведення підприємством застережної екологічної політики цей підхід дозволяє знайти резерви та мінімізувати витрати на ОНС.
Другий підхід веде значно далі. Тут ідеться про реорганізацію й розширення обліку в цілях його використання як інструменту активного екологічного менеджменту. Традиційний облік практично не пристосований для цієї мети. Щоб привести його у відповідність до нових вимог, його необхідно істотно доповнити, зокрема, через визначення нових об’єктів обліку, а також формулювання нових цілей обліку й інших показників. Облік повинен по можливості повно відображати позитивні та негативні зовнішні ефекти, що викликаються виробничою діяльністю або виробленою підприємством продукцією. У центрі невирішених питань стоять проблеми оцінки й агрегації екологічних даних, включаючи ефекти впливу на навколишнє природне середовище, що є якісно різнорідними й не піддаються «простому» підсумовуванню.
Перспективні завдання розроблення подібного якісно нового методичного інструментарію стосовно обох підходів подані в табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Методичний інструментарій екологічної звітності


Звітність з екологічною орієнтацією

Традиційна форма звітності

Облік екологічних ефектів

Збільшення обороту за допомогою заходів щодо охорони навколишнього середовища

Витрати, пов’язані із заходами щодо охорони навколишнього середовища

Інтерналізовані екологічні витрати. Екстерналізовані екологічні витрати

Екстерналізована екологічна корисність

Пряме Непряме

Зменшення витрат Збільшення витрат

Підлягають вираженню у грошових величинах

Не підлягають вираженню у грошових величинах

Додаткова виручка з повторного використання відходів, імідж

Зменшення чинників, що вводяться у виробництво.
Виробничі витрати

Вплив ефектів на стан будівель, лісів, ґрунтів, води

Вплив ефектів на стан ландшафту, кліматичних умов, здоров’я, способу життя

Зростання цін, гудвіл (невідчутні активи)

 

 

 

Нові продукти
Ноу-хау

Зменшення небажаних побічних продуктів.
Збільшення небажаних побічних продуктів

 

 

Диференціювання фінансової звітності

Розширення фінансової звітності

Зупинимося на основних документах, які щорічно надаються підприємством, – бухгалтерському балансі та звіті про прибутки та збитки, оцінимо їх із позиції існуючих у більшості країн мінімальних вимог комерційного права. Перш за все, з усієї маси представлених у цих документах загальних даних може бути виділена така екологічно релевантна інформація. У даних річного звіту разом із рядом статей основних засобів (наприклад, споруди з очищення стічних вод та уловлювання шкідливих речовин, що надходять в атмосферне повітря) можуть міститися відомості про придбані права природокористування або про амортизаційні відрахування на природоохоронне устаткування.
Розглянемо основні документи, які щорічно надаються підприємством, – Баланс і Звіт про фінансові результати – та оцінимо їх з позиції існуючих у більшості країн мінімальних вимог комерційного права. Перш за все, з усієї маси представлених у цих документах загальних даних може бути виділена така екологічно релевантна інформація. У даних річного звіту, разом з рядом статей основних засобів (наприклад, споруди з очищення стічних вод і уловлювання шкідливих речовин, що надходять в атмосферне повітря), можуть міститися відомості про придбані права природокористування або про амортизаційні відрахування на природоохоронне устаткування.
У пасивній стороні балансу до позицій, що стосуються екологічних аспектів діяльності підприємства, можуть бути, наприклад, віднесені відрахування до резервних фондів, а саме: відрахування до резервного фонду на відшкодування завданої екологічної шкоди (збитку від забруднення ОНС); екологічні збори; відрахування до резервного фонду на виконання зобов’язань з рекультивації; аналогічні відрахування з усунення відходів; відрахування до резервного фонду на поточний ремонт природоохоронного устаткування.
У Плані рахунків бухгалтерського обліку необхідно передбачити рахунки, що відображають:

  1. виручку від продажу відходів;
  2. витрати на придбання екологічно чистої сировини;
  3. зарплату та премії за діяльність у сфері охорони навколишнього середовища;
  4. серед них амортизаційні відрахування природоохоронного устаткування;
  5. інші витрати на охорону навколишнього середовища.

Під час обліку довгострокових інвестицій разом із виділенням таких спеціальних видів інвестицій (вкладень у позаобігові активи), як придбання земельних ділянок і придбання об’єктів природокористування, доцільно також відображати природоохоронні інвестиції в галузевому розрізі. Важливими є й ті зміни, які доцільно внести в систему обліку витрат на виробництво.
Слід відмітити, що в російській практиці до складу витрат, які включаються до собівартості продукції та враховуються під час оподаткування прибутку, входять елементи, пов’язані безпосередньо (або побічно) з екологією та природокористуванням:

  1. витрати, пов’зані з використанням природної сировини, у частині витрат на рекультивацію земель, плата за деревину, що відпускається на пні, а також плата за воду, що забирається організаціями з водогосподарських систем (у сумі фактичних витрат);
  2. витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технології або організації виробництва, а також з поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей, що здійснюються в ході виробничого процесу;
  3. платежі (внески страховок) із обов’язкових видів страхування й відрахування до фондів страхування (резерви);
  4. податки, збори, платежі та інші обов’язкові відрахування, а також деякі інші.

За прийнятим в Україні та Росії порядком, платежі за гранично допустимі викиди (скиди) забруднюючих речовин у природне середовище й за розміщення в межах установлених нормативів відходів здійснюються за рахунок собівартості продукції, а платежі за перевищення відповідних екологічних нормативів – за рахунок прибутку.
У межах обліку витрат на виробництво можуть бути виділені своєрідні опорні екологічні позиції, наприклад, витрати на підготовку кадрів у сфері екологічного менеджменту, амортизаційні відрахування на повне відновлення основних природоохоронних виробничих фундацій, банківські відсотки з екологічних кредитів, екологічні платежі, відрахування та збори, спеціальні послуги, наприклад, з усунення відходів тощо. У такий спосіб можна забезпечити необхідну деталізацію в поданні окремих видів витрат із метою підвищення прозорості й полегшення управління пов’язаними з екологічними аспектами операціями.
Такий вид витрат, як «витрати на усунення відходів», можна розділити на витрати: на усунення спеціальних (токсичних) відходів; на переробку відходів; на перевезення пакувального матеріалу; на повторне використання паперу й картону; на транспортування та орендну плату; за користування місцями для поховання сміття. Роздільне відображення подібних витрат за видами у практиці обліку необхідне, оскільки в нижчеописаному обліку витрат за місцем їх виникнення екологічні витрати мають бути чітко визначені, навіть якщо дане місце виникнення витрат не виконує певних функцій ОНС.
Місця виникнення витрат є суворо обмеженими сферами діяльності підприємства. Доцільно розрізняти такі місця виникнення витрат:

  1. які цілком «відповідають» за ОНС на підприємстві (наприклад, ділянка з обробки стічних вод);
  2. які лише частково можна віднести до ОНС (наприклад, контроль за якістю продукції та послуг);
  3. спочатку були організовані не в цілях ОНС.

Витрати, пов’язані з ОНС, можна безпосередньо віднести на конкретну продукцію та проводити їх роздільне відображення в тому випадку, якщо вони містяться у прямих витратах (наприклад, на сировину й матеріали або пов’язані із замовленням спеціальні прямі витрати на виготовлення та реалізацію). Детальний облік витрат на природоохоронні заходи щодо окремих видів продукції вимагає розподілу невигідних (загальних) витрат за місцями виникнення витрат.
На етапі планування екологічні цільові показники можуть використовуватися як змінні. Проведення порівняльного аналізу планових і фактичних показників дозволяє виявляти їх відхилення. Тому за допомогою планування та задавання цільових показників можна створити інструмент регулювання з екологічною орієнтацією внаслідок достатньо точної диференціації екологічних даних. Доповненням цьому може бути система таких показників:

  1. частка витрат на охорону навколишнього середовища в загальних витратах на виробництво продукції;
  2. співвідношення природоохоронних інвестицій і загального обсягу інвестиційних витрат;
  3. співвідношення витрат на різні природоохоронні заходи (наприклад, на заходи зі скорочення відходів, стічних вод, запобігання викидів речовин в атмосферне повітря тощо).

Одержані в результаті обліку витрат кількісні та якісні дані можуть бути використані в інших блоках екологічної інформаційної системи підприємства, зокрема, для визначення застосовуваних в екобалансах показників. У свою чергу, усі вони можуть бути використані в організації планування як складового елемента системи екологічного менеджменту, включаючи аналіз планових і фактичних показників.

 

Оставить комментарий