Фактори формування збитку й методи його оцінки | Спостереження та контроль стану довкілля

Экология и здоровье

Категорія: Спостереження та контроль стану довкілля

Фактори формування збитку й методи його оцінки

Автор: Редактор

Фактори, що формують величину економічного збитку, можна об’єднати у три основні групи. До першої групи належать фактори, які характеризують рівень деструктивного впливу на середовище. До другої – фактори, що визначають кількість об’єктів, які сприймають негативний вплив екодеструктивних процесів. І, нарешті, до третьої групи належать фактори, які пов’язані з характеристиками економічної системи й дають змогу дати вартісні оцінки натуральним негативним змінам у суспільстві та природі.
Першу групу факторів назвемо умовно факторами впливу, другу –  факторами сприйняття, третю – факторами стану. Зокрема, для випадків забруднення повітряного басейну три зазначені групи факторів можуть бути конкретизовані таким чином.
До факторів впливу належать: концентрація шкідливих речовин в атмосфері, токсичність забруднень, кількість шкідливих інгредієнтів у повітрі та ін.
Фактори сприйняття – це основні об’єкти народного господарства (у натуральних одиницях виміру), що перебувають у зоні забруднення: чисельність і склад населення, елементи комунального господарства, ліси й сільськогосподарські угіддя, основні фонди промисловості, транспорту, зв’язку.
До факторів стану слід віднести: середній розмір прибутку (національного доходу), що виробляється протягом одного дня працівником, виплати за листами непрацездатності впродовж одного дня на одного працюючого; витрати на медичне обслуговування одного захворілого протягом одного дня; витрати на утримання об’єктів житлово-комунального господарства й міського громадського транспорту, необхідних для проживання та обслуговування 1 тис. осіб; вартість виробництва одиниці продукції у промисловості й сільському господарстві; вартість засобів, необхідних для виробництва одиниці продукції лісового господарства, а також для вирощування 1 га лісових угідь; витрати на різні роботи з утримання основних фондів промисловості, транспорту, зв’язку; вартість одиниці цінної сировини в разі її утилізації.
Основу визначення вихідної величини економічного збитку і розрахунку питомих збитків становлять: 1) метод прямого обліку, що базується на порівнянні показників забрудненого й умовно чистого (контрольного) районів; 2) аналітичний метод, суть якого полягає в отриманні математичних залежностей (наприклад, за допомогою методів кореляційного чи регресивного аналізу) між показниками функціонування відповідної системи (промислового виробництва, комунального господарства, сільського господарства й ін.) і рівнем забруднення навколишнього середовища.
Методи оцінки збитку можна класифікувати за ступенем усереднення, точністю та формою обліку зазначених факторів. Умовно можна розрізняти конкретні й усереднені оцінки (нормативи) збитку, укрупнені й відносно точні.
На основі конкретних оцінок збитку здійснюється вибір варіанта розвитку виробництва на підприємстві, оптимальних природоохоронних заходів в умовах підприємства чи регіону, місця розташування промислових підприємств, способів оптимізації капіталовкладень в умовах промислового регіону, напрями поліпшення планування міст і транспортних магістралей.
Визначення економічного збитку потребує вирішення складних багатопланових завдань. Для розрахунку збитку методом прямого обліку чи за допомогою аналітичного методу щоразу потрібні збір та обробка великого обсягу інформації. Це ускладнює широке використання зазначених методів в економічних розрахунках. Тому вони, звичайно, застосовуються в попередніх розрахунках для створення спеціальної методики визначення економічного збитку. Зазначені методи становлять основу третього методичного підходу до оцінки збитку – емпіричного методу.
Методи оцінки збитку спираються на три підходи: прямого обліку (порівняння «чистого» й «забрудненого» районів), аналітичний (розрахункові залежності) та емпіричний (оціночні методики).

Визначення економічного збитку потребує вирішення складних багатопланових завдань. Для розрахунку збитку методом прямого обліку чи за допомогою аналітичного методу щоразу потрібні збір і обробка великого обсягу інформації. Це ускладнює широке використання зазначених методів в економічних розрахунках. Тому вони звичайно застосовуються в попередніх розрахунках для створення спеціальної методики визначення економічного збитку. Зазначені методи і становлять основу третього методичного підходу до оцінки збитку - емпіричного методу.

 

Оставить комментарий