Екологія: Сільськогосподарське виробництво | Основи загальної екології та її аналіз

Экология и здоровье

Категорія: Основи загальної екології та її аналіз

Екологія: Сільськогосподарське виробництво

Автор: Редактор

Сфери впливу галузі. Сфера впливу сільського господарства – це, перш за все, земельні ресурси, тобто ґрунт. Деградація ґрунту – це процес, що призводить до втрати ґрунтом родючості. Останнім часом внаслідок широкомасштабної інтенсифікації сільського господарства площі земель, схильних до різних видів деградації, значно збільшилися. Факторами погіршання якості земель, отже, і їх деградації, є перезволоження, заболочення, подвійне засолення, підкислення, дефляція, водна ерозія й осолонцювання.
Водна ерозія та дефляція спричинюють збільшення крутизни схилів і посилюють їх нестійкість, замулення заплав і водотоків, забруднення поверхневих і підземних вод. Підкислення ґрунтів спричиняє підкислення водойм, негативну трансформацію в їх складі гідробіонтів і зменшення рибопродуктивності.
Сільськогосподарське виробництво разом із підприємствами промисловості безпосередньо впливає на стан здоров’я та тривалість життя людей. Існує певний взаємозв’язок між природним приростом населення й коефіцієнтом смертності, з одного боку, та рівнем сільськогосподарського освоєння територій, розораністю угідь, внесенням мінеральних добрив, використанням пестицидів і викидами забруднюючих речовин – з іншого.
Причини забруднення. Земельний фонд України становить 60,4 млн га. Інтенсифікація землеробства, збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси, безконтрольне застосування засобів хімізації в умовах низької технологічної культури й інші впливи призводять до погіршення якості ґрунтів, зниження їх родючості.
Екологічно небезпечним є використання під ріллю заплавних земель, що піддаються інтенсивному розмиванню внаслідок повеней і стають джерелом забруднення поверхневих і підземних вод. Надзвичайно небезпечним для навколишнього середовища й людини є сільськогосподарське використання схилів під ріллю. Вони належать до тектонічно рухомих зон земної кори, де найбільше виявляються небезпечні геологічні процеси та існує безпосередній зв’язок між поверхневими й підземними водами, що на схилах найчастіше забруднюються пестицидами та іншими шкідливими речовинами. В умовах сільськогосподарського використання схили перестають виконувати функцію захисту водних басейнів від поверхневого, ґрунтового й підземного стоку біогенних елементів.
Природоохоронні заходи. Для того, щоб запобігти процесу деградації ґрунту й економічним втратам, поліпшити охорону навколишнього середовища в цілому, треба здійснити комплекс заходів щодо екологізації сільського господарства.
Обов’язковою умовою екологізації сільського господарства є еволюційний перехід до прогресивної системи біосферозахисного землекористування, адаптованого до умов навколишнього середовища. Сучасна система землеробства не повною мірою відповідає новим екологічним вимогам, оскільки вона:

  1. передбачає перетворення ландшафтів на основі осушення й зрошення, що призводить до значних негативних екологічних наслідків;
  2. не забезпечує ефективного розвитку агролісомеліорації з метою запобігання дефляції ґрунту;
  3. орієнтує на максимальне залучення земель у сільськогосподарський оборот, що призводить до їх погіршення;
  4. використовує такі екологічно небезпечні й геохімічно трансформовані території, як заплави та схилові площі, що зазнають значної деградації;
  5. передбачає застосування високих доз мінеральних добрив і пестицидів;
  6. сприяє використанню інтенсивних технологій вирощування;
  7. сільськогосподарських культур, що посилює деградацію земель, тощо.

Екологічна залежність галузі. Розвиток галузі сільського господарства великою мірою залежить від наявності та якості земельних і водних ресурсів. Зрозуміло, що найголовнішим фактором розміщення підприємств сільськогосподарської сфери є природно-географічний фактор. Недоцільним буде займатися вирощуванням певних культур там, де клімат і ґрунт несприятливі для цього. На розвиток рослинництва та тваринництва впливає певною мірою також водний фактор.
Екологодеструктивний вплив. У табл. 3.9 аналізується екологодеструктивний вплив сільського господарства на навколишнє середовище.
Таблиця 3.9
Приклади екологодеструктивного впливу
сільського господарства


I рівень

II рівень

III рівень

Деградація ґрунту внаслідок інтенсифікації землеробства та збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси

Застосування засобів хімізації, перезволоження, заболочення, подвійне засолення, підкислення, дефляція, водна ерозія й осолонцювання призводять до погіршення якості земель, спричинюють збільшення крутизни схилів, посилюють їх нестійкість, викликають замулення

Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери внаслідок використання продукції сільського господарства (споживачі: харчова промисловість)

 

Оставить комментарий