Екологія: Харчова промисловість | Основи загальної екології та її аналіз

Экология и здоровье

Категорія: Основи загальної екології та її аналіз

Екологія: Харчова промисловість

Автор: Редактор

Сфери впливу галузі. Особливо небезпечними вважаються відходи виробництва цукрових заводів, насамперед, жомова й дифузійна вода. Незважаючи на це, більшість цукрових заводів не обладнані устаткуванням для очистки жомопресових вод.
Причини забруднення. Внаслідок повільного введення в дію очисних споруд підприємства багатьох галузей харчової промисловості інтенсивно забруднюють водні джерела. Це, передусім, стосується підприємств цукрової, кондитерської, тютюнової та ефіроолійної промисловостей, які всі стічні води скидають без очищення, що веде до подальшого забруднення поверхневих вод.
На підприємствах харчової промисловості залишається низьким рівень очистки від викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Значною мірою охорона повітря в галузі залежить від наявності коштів для впровадження природоохоронних заходів. В умовах відсутності відповідних коштів у більшості галузей харчової промисловості ці заходи провадяться незадовільно. Крім того, багато заводів, фабрик і комбінатів за своїм технологічним рівнем не відповідають сучасним екологічним вимогам, що також не сприяє проведенню конструктивних заходів щодо охорони повітря. Наприклад, на підприємствах м’ясо-молочної промисловості рівень уловлювання шкідливих речовин, що викидаються стаціонарними джерелами забруднення, становить лише 3 %.
Вагомою причиною забруднення атмосферного повітря в харчовій промисловості є малоефективна робота газоочисного обладнання й пиловловлювачів, внаслідок чого в атмосферу викидається значна кількість сажі, сірчаного ангідриду, оксидів вуглецю й азоту, парів спирту, сухих кормових дріжджів, інших речовин.
Природоохоронні заходи. Нарощування обсягів виробництва продуктів харчування потребує впровадження ефективних заходів щодо поліпшення використання водних ресурсів. Головною умовою вирішення цього питання є перехід на принципово нові технології виробництва харчової продукції та подальше вдосконалення водоспоживання.
У цілому заходи щодо охорони навколишнього середовища, які використовують у харчовій промисловості, недостатні й потребують вдосконалення через реконструкцію підприємств і комплексне використання сировини, вторинних ресурсів і відходів виробництва.
Екологічна залежність галузі. Головним джерелом водопостачання підприємств харчової промисловості є поверхневі води, питома вага яких у загальному обсязі отримуваної води становить майже 70 %. Частка підземних вод дорівнює 13 %, комунального водопостачання – 17 %.
Промислове виробництво продуктів харчування має недосконалу систему водопостачання. Тільки в цукровій промисловості при транспортуванні втрачається близько 2 % від усього обсягу водоспоживання, що майже в 1,5 раза перевищує кількість води, яка використовується в коньячно-горілчаній і тютюновій промисловостях разом узятих.
Використання води в харчових галузях промисловості, як і в інших сферах господарювання, залежить від технології виробництва і має ряд особливостей. Найважливіша з них полягає в сезонному характері водоспоживання, що значною мірою зумовлено великим обсягом переробки сільськогосподарської продукції в осінній період.
Особливо чітко фактор сезонності простежується в цукровій промисловості, де протягом вересня–листопада витрачається понад 50 % від річної потреби води.
Серед галузей харчової промисловості найбільше води споживає цукрова, а найменше – тютюнова промисловість.
Еколодеструктивний вплив. У табл. 3.7 наведено приклади екологодеструктивного впливу на навколишнє середовище, характерні для харчової галузі.
Таблиця 3.7
Приклади екологодеструктивного впливу харчової галузі


I рівень

II рівень

III рівень

Використання
поверхневих, підземних вод і вод комунального постачання

Забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочищених стічних вод підприємствами водної, цукрової, кондитерської, тютюнової та ефіроолійної промисловостей. Забруднення атмосферного повітря, повітря та водних джерел внаслідок зброджування барди на полях фільтрації (спиртове виробництво), утворення газопилових сумацій, що негативно впливають на здоров’я людей, тварин і птахів, пригнічують рослини, посилюють старіння металевих конструкцій і будівельних матеріалів. Забруднення ґрунтів. Викиди бензину під час виготовлення екстрактів (олійно-жирова промисловість). Забруднення атмосферного повітря внаслідок згорання палива

Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери внаслідок використання продукції харчової промисловості (споживач: населення)

Природоохоронні заходи. Основним напрямом вирішення екологічних проблем на підприємствах промисловості будівельних матеріалів, як і в інших галузях, є впровадження сучасного ефективного очисного обладнання й нових технологічних процесів. В Україні накопичений певний досвід щодо раціонального використання сировини та вторинних матеріальних ресурсів, використання відходів індустріального виробництва. На багатьох підприємствах використовуються кам’яновугільна зола й золошлакова суміш із теплоелектростанцій, відвальні шахтні породи, відходи вуглезбагачення тощо. За допомогою промислових відходів і залишкових продуктів у галузі налагоджено виробництво майже 30 видів будівельних матеріалів.
Незважаючи на певні позитивні зрушення у справі ресурсозбереження й охорони природи, галузь має значні невикористані можливості щодо підвищення екологізації виробництва.
Екологічна залежність галузі. У промисловості будівельних матеріалів витрачається значна кількість води. Від загальної кількості води, що витрачається в галузі, виробництво цементу потребує 34 %, промисловість нерудних матеріалів – 29 %, скляна промисловість – 7,5 %, підприємства з виробництва санітарно-технічного обладнання – 3 %, силікатної цегли – 1,6 %.
Екологодекструктивний вплив. Розглянемо види впливу, які спричинює галузь будівельних матеріалів (табл. 3.8).
Таблиця 3.8
Приклади екологодеструктивного впливу промисловості
будівельних матеріалів


I рівень

II рівень

III рівень

Витрати значної кількості води

Забруднення атмосфери викидами монооксиду вуглецю, оксидів сірки. Технологічні викиди неочищених газів у повітря, запилення повітря (цементне виробництво)

Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери внаслідок використання продукції будматеріалів (споживачі: ПЕК, машинобудування, металургія, ЖКГ, рекреаційна галузь)

 

Оставить комментарий