Екологія: Хімічна й целюлозно-паперова промисловість | Основи загальної екології та її аналіз

Экология и здоровье

Категорія: Основи загальної екології та її аналіз

Екологія: Хімічна й целюлозно-паперова промисловість

Автор: Редактор

Сфери впливу галузі. Підприємства хімічної промисловості є потужним джерелом забруднення атмосферного повітря, водойм і ґрунтів газоподібними, рідкими та твердими відходами виробництва. Це пояснюється значною кількістю хімічних об’єктів і недоврахуванням екологічного фактора у процесі проектування, будівництва й експлуатації підприємств галузі. Досить підкреслити, що у світі виробляється принаймні 70 тис. видів різноманітних хімічних продуктів і щороку на ринок надходить 1 тис. видів нових виробів.
Особливо небезпечне надмірне використання хімічних препаратів у сільському господарстві. Невиправдане застосування хімічних засобів захисту рослин, передусім, пестицидів, призводить до негативних наслідків. Загрозу може становити кумуляція хімічних речовин. З поверхневих прошарків ґрунту пестициди потрапляють в організм тварини, рослини й людини. Часто із загальної кількості внесених у ґрунт добрив рослини засвоюють лише 40–60 %, решта змивається в річки, що погіршує якість прісної води та спричинює зниження рибопродуктивності. Небезпека, обумовлена пестицидами, збільшується через ігнорування місцевих умов під час вибору системи їх застосування.
Причини забруднення. Значної шкоди навколишньому середовищу завдають відходи виробництва фосфорних добрив (на 1 т продукту припадає майже 4 т фосфору). Під час виробництва азотних добрив головною причиною забруднення атмосферного повітря є синтез азотної кислоти. Технологія виробництва суперфосфату пов’язана з викидами в повітря пилу та сполук фтору. Під час виробництва сірчаної кислоти в газових викидах містяться сірчаний ангідрид, оксиди азоту, токсичний пил, літій і залишки миш’яку.
В інших галузях хімічної промисловості в атмосферу викидають такі шкідливі речовини: у виробництві азотної кислоти – оксиди азоту, аміак, оксиди вуглецю; у виробництві хлору – хлор і соляну кислоту; під час виробництва штучних волокон – сірковуглець, сірководень; під час виробництва ацетилену, карбіду кальцію й феросплавів – вапняний пил, пил кремнієвої кислоти, що містять деякі метали та мають неприємний запах; у виробництві алюмінію електролізним методом – газоподібні сполуки фтору тощо.
На целюлозно-паперових комбінатах джерелами промислових газових викидів є содорегенеративні котлоагрегати, вапнянорегенеративні печі, варильні котли й випарні пристрої.
Природоохоронні заходи. Відходи хімічної промисловості знаходять застосування в інших галузях. Із загального обсягу сировини, що використовується для виробництва сірчаної кислоти, майже 75 % залишається у відходах – піритних недогарках, в одній тонні яких міститься: заліза 40–63 %, сірки 1–2 %, міді 0,3–0,5 % , цинку 0,4–1,4 %, свинцю 0,3–0,6 %. Піритні недогарки застосовуються переважно у виробництві цементу.
Використання відходів фосфорної кислоти  (електротермофосфорних шлаків ) скорочує витрати палива в цементній промисловості на 6–7 %. У промисловості будівельних матеріалів знаходять застосування гіпсові відходи хімічної промисловості. У сільському господарстві щороку використовується близько 1,5 млн т фосфогіпсу. Застосування фосфогіпсу в цементній промисловості заощаджує сировинні ресурси природного гіпсу. У виробництві цементу також використовують відходи сірчанокислотного виробництва, борогіпс, відходи виробництва борної кислоти тощо.
Вдосконалення технології виробництва дає змогу значно зменшити викиди в атмосферу. Впровадження подвійного контактування й подвійної абсорбції на виробництві сірчаної кислоти в 5–6 разів скорочує викиди шкідливих речовин.
Наявність багатьох компонентів шкідливих речовин у газових викидах передбачає ступінчасту систему очистки, причому хімічний склад рідини кожного рівня повинен враховувати індивідуальний склад газових викидів.
Очистка димових газів содорегенеративних котлоагрегатів виконується на двох рівнях. Перший рівень – електростатична очистка, передбачає уловлювання пилу в горизонтальних електрофільтрах. Другий – мокра очистка димових газів від сірчаного ангідриду у скрубері, який зрошується розчином соди.
Екологічна залежність галузі. Підприємства хімічної промисловості споживають багато прісної води. Застосування нових систем охолодження устаткування сприяє зменшенню її витрат.
Підприємства хімічної промисловості, як правило, розташовані на території або поряд із великими населеними пунктами, джерелами сировини, енергії та транспортними системами. Значні обсяги виробництва хімічної продукції погіршують якість навколишнього середовища й позначаються на стані здоров’я людей. Тому розв’язання питань подальшого розширення існуючих і розвитку нових виробництв пов’язане із проблемами гарантованої екологічної безпеки у сфері впливу шкідливих хімічних комбінатів.
Целюлозно-паперова промисловість належить до джерел інтенсивного забруднення навколишнього середовища. Комбінат потужністю 180 тис. т на рік книжково-журнальної та паперової продукції й 15 тис. т на рік обгорткового та пакувального паперу споживає щороку 500 тис. м3 деревини, 95 тис. т мазуту або 82 млн м3 природного газу, 1 070 МВт за год електроенергії, 24,8 млн м3 свіжої води; потребує вилучення із сільськогосподарського обороту майже 150 га земельних угідь під будівництво бетонного водосховища для збору річкової води, резервуарів місткістю 150 м3 кожний для забезпечення очисних споруд технічною водою. Очистка стічних вод передбачає будівництво комплексу водоочисних споруд потужністю 100 тис. м3/добу, у тому числі блоку вхідного обладнання, відстійників і фільтрів із реагентною обробкою води.
Екологодеструктивний вплив. Підприємства хімічної та целюлозно-паперової галузей характеризуються досить значним екологодеструктивним впливом на навколишнє середовище (табл. 3.6).
Таблиця 3.6
Рівні екологодеструктивного впливу галузей
на навколишнє середовище


I рівень

II рівень

III рівень

Споживання великої кількості прісної води. Розташування підприємств хімічної промисловості поряд із великими населеними пунктами погіршує стан здоров’я людей. Споживання целюлозно-паперовою промисловістю великої кількості деревини, природного газу, свіжої води потребує вилучення з сільськогосподарського обороту великої кількості земельних угідь

Забруднення атмосферного повітря, водойм і ґрунтів газоподібними, рідкими та твердими відходами виробництва. Кумуляція хімічних речовин у ґрунті та річках, що спричинює надходження їх в організм тварин, рослин чи людини. Викиди в повітря пилу та сполук фтору під час виробництві суперфосфату

Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери внаслідок використання продукції хімічної промисловості (споживачі: сільське господарство, ПЕК, машинобудування, металургія, харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів)

 

Оставить комментарий