Лісорослинні лікарські ресурси | Охорона рослинного і тваринного світу

Экология и здоровье

Категорія: Охорона рослинного і тваринного світу

Лісорослинні лікарські ресурси

Автор: Редактор

Людству ще досконало не відомі корисні властивості переважної більшості видів світової флори. Вчені вважають, що з 0,5 млн видів рослин, які ростуть на планеті, використовуються людиною тільки близько 10 %. В Україні майже 65 % видів флори Е в тій чи іншій мірі цінними в практичному відношенні. До них належать понад 800 видів, що використовуються в медицині, понад 200 - вітамінізованих рослин, близько 150 - дикорослих плодових, ягідних, горіхоплідних, салатних, пряних та інших харчових рослин; близько 400 - олійних і ефіроолійних рослин, приблизно 100 - дубильних, 150- фарбувальних, 50- волокнистих, понад 1000- кормових, 500- медоносних рослин, трохи менше - декоративних, майже 80- деревинних. Переважні частина дикорослих рослин, що мають велике народногосподарське значення як речовина для харчової, деревообробної, меблевої, жиро-олійної, ефірної, дубильної, іарбувальної, хімічної та інших галузей промисловості, росте у лісах. Велике зна- ення має використання дикорослих плодово-ягідних рослин. В Україні площа дикорослих плодових рослин становить близько 45 тис. га. У ресурсознавчому плані це 0- 17 тис. т сировини, з якої 6 тис. т припадає на плоди яблунь і груш, 5,5 тис. т - на малину, по 1,5 тис. т - на ожину, черешню, кизил, терен. Найбільш багаті на плодово-ягідну продукцію лісові масиви Західного Полісся і гірських районів Карпат.

З переходом ведення лісового господарства на принципи безперервного і раціонального лісокористування збільшиться заготівля дикорослих плодів. Наприклад, у Волинській області всі одинадцять лісгоспів мають консервні цехи, в яких переробляється заготовлена плодово-ягідна сировина.

Важливим завданням щодо раціонального використання природних запасів плодових і ягідних рослин є збереження найсприятливіших для їх росту місць - ресурсних заказників та утворення штучних промислових плантацій, площа яких в Україні понад 4 тис. га.

Дикорослі плоди і ягоди є багатим джерелом вітамінів, вуглеводів, жирів, білків, органічних кислот та інших речовин, в яких організм людини відчуває природну потребу. Ряд цих речовин володіє капілярозміцнюючою, антиатеросклеротичною, гіпотензивною, протизапальною, антирадіаційною, гормональною дією. Плоди багатьох дикорослих видів мають прекрасні харчові якості.

В Україні першочергового вивчення й охорони потребують рослини глоду, суниці, горобини, черемхи, барбарису, маслинки, аґрусу, мушмули, кизилу та ін.

Лікарські рослини - одне з головних джерел одержання лікувальних і профілактичних засобів сучасної медицини. Для заготівлі 6-7,6 тис. т лікарської рослинної сировини в Україні використовують близько 110 видів рослин, із них понад 40 видів введені або вводяться у промислову культуру.

Головне джерело заготівлі дикорослих лікарських рослин - земельні угіддя із збереженою природною, напівприродною і похідною від них рослинністю, а також ділянки культивованої рослинності.

При заготівлі як плодово-ягідної, так і лікарської сировини потрібно суворо дотримуватися науково обґрунтованого режиму експлуатації природних запасів та контролю над використанням заростей.

У зв’язку з постійним рекреаційним перевантаженням лісів, особливо тих, що знаходяться поблизу населених пунктів, інтенсифікацією лісового господарства, негативним впливом господарської діяльності людини, необізнаністю з правилами заготівлі приватних заготівельників запаси плодово-ягідних і лікарських рослин останнім часом зменшуються. Якщо запасів листя кропиви і берези, трави чистотіл), споришу, грициків, деревію, гірчака, синяка, квітів бузини, липи, плодів горобини, глоду, суцвіть пижми цілком достатньо, то такої фітосировини, як коріння валеріани, трава алтеї, горицвіту, арніки, ромашки, конвалії, купини, наперстянки, первоцвіт), печіночниці, рододендрону, тмину, чемериці дефіцит, тому вона потребує ощадливого використання та охорони.

Для збереження і відновлення запасів дикорослих корисних рослин потрібно дотримуватися таких основних правил:

  1. При масивному розміщенні корисних рослин заготовляти їх раз у три роки, вибираючи при цьому не більше 75 % запасу.
  2. Зрізувати лише надземну частину трав, у яких підземні органи не є сировиною. Заготівля в цьому разі неповинна перевищувати 25-30 % біологічного врожаю.
  3. Залишати найбільш розвинуті екземпляри (маточники) для природного обсіменіння ділянок.
  4. Залишати не менше ніж 25-30 % листків на пагонах, якщо листки є лікарською сировиною.
  5. Бруньки і кору заготовляти переважно на деревах і кущах, зрубаних при рубках догляду і рубках головного користування.
  6. Кореневища, бульби, цибулини, корені збирати після достигання і осипання насіння, а для рослин, що розмножуються тільки вегетативно, залишати значну частину підземних органів.
  7. Підсівати і підсаджувати сировинні рослини у молодниках штучного походження у відповідних лісорослинних умовах.

З метою збільшення обсягів заготівель лікарської сировини і забезпечення стабільності її надходження доцільно проводити окультурення природних заростей і переведення їх у промислові плантації, як це робиться в західних областях України.

Радикальним способом збереження багатьох видів лікарських рослин є введення їх у культуру, використовуючи для цього узлісся, галявини, протипожежні смуги, землі під лініями електромереж, вивільнені розсадники та ін. В Україні, окрім ягідних чагарників обліпихи, шипшини, аронії, калини і журавлини, культивуються такі рослини, як валеріана, нагідки, скополія, синюха та деякі інші. Для збагачення запасів лікарської сировини ведуться роботи щодо впровадження інтродуктивних рослин - аралії, елеутерокока, лимонника.

Дійовим засобом у справі збереження і раціонального використання корисних рослин, особливо рідкісних видів, повинна стати природоохоронна пропаганда наукових знань про флору, і правильну організацію збору рослин, розселення цінних видів, заміну дефіцитних видів на поширені, що мають схожі фармакологічні властивості, та ін. З цією метою слід використовувати засоби масової інформації, організовувати публічні лекції, бесіди тощо.

 

Оставить комментарий