Сутність і класифікація природних факторів та антропогенних проблем довкілля | Основи загальної екології та її аналіз

Экология и здоровье

Категорія: Основи загальної екології та її аналіз

Сутність і класифікація природних факторів та антропогенних проблем довкілля

Автор: Редактор

Природний фактор – будь-який фактор (предмет, явище, рушійна сила процесів, умови їх перебігу), що діє незалежно від людини та без її участі або пов’язаний із її біологічною сутністю: безпосередня дія природного фактора в певних межах може змінюватися, але цілком не знімається впливом соціальних факторів, включаючи техногенну дію (Реймерс, 1990).
Соціальний фактор – фактор, що є результатом функціонування людського суспільства.
Під соціальним середовищем слід розуміти штучне матеріальне та психологічне (інформаційне) оточення людини. Природне середовище в сукупності із соціальним середовищем утворюють навколишнє середовище людини. В англійській і українській мовах знайшлися для цього дуже вдалі терміни, відповідно «environment» і «довкілля». Дефініційна основа, пов’язана із трактуванням навколишнього середовища, формувалася , головним чином у 60–70-ті рр. XX ст.
Найбільш вдалим здається визначення, сформульоване Р. Лацко (1979): «Навколишнє середовище – природний і створений людиною матеріальний світ, який оточує людське суспільство і впливає на нього та в якому людина як суспільна істота задовольняє свої потреби і, у свою чергу, впливає на нього своєю діяльністю».
До 1980 р. традиційним підходом до класифікації природних факторів був їх розподіл на природні ресурси та природні умови.
Основним критерієм подібної класифікації була економічна роль природних факторів у суспільному виробництві.
Під природними ресурсами традиційно розуміють тіла й сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть бути використані в суспільному виробництві.
Під природними умовами розуміють тіла й сили природи, що мають істотне значення для життя і діяльності людського суспільства, однак, безпосередньо або побічно не залучені до сфери виробничої чи невиробничої діяльності людей (наприклад: клімат, космічні промені, ін.), блага, як сонячна радіація, енергія вітру, морських течій тощо. Фактор змінюваності можна вважати дуже важливим моментом у формуванні економічного інструментарію природокористування. Зміна властивостей природного ресурсу означає, що змінюється (звичайно, погіршується) його здатність виконувати ті чи інші функції, а, як наслідок, і цінність ресурсу. Реакцією економічної системи на ці процеси буде збільшення або зменшення витрат: одні економічні суб’єкти зазнаватимуть збитків, інші – заощадять на тому, що, використавши ресурс, не відновили його властивості.
Основна особливість розвитку продуктивних сил на сучасному етапі – поступове стирання межі між природними ресурсами та природними умовами. По-перше, зростають масштаби традиційного використання природних факторів як ресурсів, внаслідок чого фактор, що раніше належав до природних умов, перетворюється у природний ресурс.
По-друге, значно зростає кількість функцій, які може виконувати той самий природний фактор у ролі природного ресурсу. Це добре простежується на прикладі одного з найважливіших елементів природного середовища – атмосфери.
Принципово новий підхід до класифікації природних ресурсів запропонував М. Ф. Реймерс (1994). Його концепція становить собою комбінацію функціональної та екологічної класифікацій і базується на понятті інтегрального ресурсу, що розглядається як системне утворення, яке експлуатується різними господарськими галузями й підтримує життя на Землі. Більше 76 компонентів, що входять до нього, утворюють інтегральні й комплексні сукупності (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Склад інтегрального природного ресурсу за М. Ф. Реймерсом


Група

Види ресурсів

Антропо-екологічні
ресурси (3 од.)

Соціально-антропологічні ресурси
Генетичні ресурси
Епідемії та хвороби

Інформаційні ресурси
(2 од.)

Природні еталони
Історична інформація

Ресурси простору й часу (3 од.)

Простору(територіальні, водні, повітряні, включаючи космос)
Часу
Ресурси загального екологічного балансу

Енергетичні ресурси
(разом 16 од.)

Сонячна радіація
Космічні промені
Геотермальна енергія
Потенційна й кінетична енергія
Атмосферна електрика
Біоенергія
Земний магнетизм
Енергія атомного розпаду
Енергія хімічних реакцій
Енергія природного палива (5 од.)
Енергія ядерного синтезу
Теплові, радіаційні й електромагнітні забруднення

Газово-атмосферні
ресурси (6 од.)

Гази атмосфери
Гази гідросфери
Озоновий екран
Газові забруднення
Фітонциди й інші леткі біогенні речовини
Газові домішки неатмосферного походження

Водні ресурси
(11 од.)

Атмосферна волога
Океанічні й морські води
Озера, водоймища, ставки
Текучі води (річок глибинного стоку)
Гідрогеологічні ресурси
Тимчасові малі замкнені водойми (калюжі, малі озерця й ін.)
Ґрунтова волога
Волога, зв’язана в рослинах і тваринах
Хіміко-механічна здатність океанів і морів
Рідкі забруднення (штучно привнесена волога в екосистемах)

Ґрунтово-геологічні
ресурси (11 од.)

Ґрунти і підґрунтя
Виходи гірських порід
Ґрунтові забруднення (напр., засолення)
Ландшафтні структури (гори, рівнини, захисні гірські бар’єри тощо)
Корисні копалини
Ерозія ґрунтів

Біологічні (рослин,
тварин, мікроорганізмів) ресурси (19 од.)

Генетико-видовий склад
Біомаса
Фотосинтетична активність рослин
Біопродуктивність
Системно-динамічні якості
Біологічні забруднення
Здатність до очищення та інші властивості у природних системах, включаючи виробництво вільного кисню
Роль тварин як санітарів, поглиначів хімічних речовин, запильників та ін.
Господарська продуктивність тварин
Хіміко-фізична активність мікроорганізмів та ін.

Кліматичні ресурси
(2 од.)

Природні кліматичні ресурси
Місцевий (змінений) клімат

Рекреаційні ресурси
(3 од.)

Умови для життя людей
Умови для відпочинку
Лікувальні ресурси

Слід звернути увагу на той факт, що до складу ресурсів М. Ф. Реймерсом включені різні види порушення (забруднення) середовища. Вони перетворюються в невід’ємні компоненти реальних екосистем. Найчастіше екодеструктивні процеси спричиняють додаткові економічні витрати.
Сьогодні все довкілля перетворилось на єдиний інтегральний ресурс, який інтенсивно використовується людиною.
За ознаками відновності, відтворюваності, замінності та вичерпності в літературі розрізняють такі пари (Реймерс, 1990):

  1. Відновні й невідновні – ресурси, здатні й нездатні до самовідновлення (через розмноження чи інші природні цикли відновлення) за терміни, що можна зіставити з періодами їх споживання (тому рослинність, вода в річці – відновні ресурси, а ґрунт, мінеральні багатства – невідновні).
  2. Вичерпні й невичерпні – ресурси, що вичерпуються (виснажуються) в ході їх економічного використання (ґрунт, ліс, дикі тварини, кормові угіддя, копалини та ін.), і ті ресурси (чи властивості природи), зміни яких прямо не пов’язані з інтенсивністю їх використання (сонячна енергія, атмосфера, енергія припливів і відпливів, ін.).
  3. Замінні і незамінні – ті, що можуть бути замінені іншими ресурсами (наприклад, метали – пластмасами) й не можуть іншими ресурсами (атмосферний кисень для дихання, прісна вода для пиття).
  4. Відтворювані й невідтворювані – ті, що принципово можна відтворити (прискорити відтворення) за рахунок застосування праці людей, і ті, що до такого відтворення не придатні (наприклад, біологічний вид – невідтворюваний ресурс, екосистема – обмежено відтворюваний ресурс тощо).

Більш повне використання людиною природних факторів, перетворення їх у єдиний інтегральний ресурс змушують по-новому підійти до їх класифікації. Оскільки практично всі елементи природи так чи інакше використовуються чи можуть бути використані людиною (потенційні природні ресурси), вважається більш доцільним розглядати природні фактори за їх відношенням до виконуваних функцій:

  1. якщо природні фактори розглядаються під час їх використання в суспільному виробництві, доцільно застосовувати термін природні ресурси;
  2. якщо природні фактори виконують екологічні, фізіологічні й соціальні функції, слід вживати терміни «природні умови», «довкілля» або «навколишнє природне середовище».

Для характеристики узагальнюючого поняття, що охоплює природні ресурси та природні умови, на нашу думку, слід вживати термін природне середовище. Таким чином, одні й ті самі елементи природи можуть бути класифіковані в одному випадку як природні ресурси, в іншому – як природні умови.

Класифікація природних факторів, осмислення їх ролі в розвитку людини й суспільства, а також у формуванні економічних структур дає змогу глибше зрозуміти сутність процесів порушення природи. Оскільки усвідомити, що втрачаєш, можна тільки чітко зрозумівши, що маєш, то для цього необхідно ясно бачити роль і функції природних компонентів, які стають об’єктом антропогенного впливу.

 

Оставить комментарий