Ноосфера | Теоретичні аспекти загальної екології

Экология и здоровье

Категорія: Теоретичні аспекти загальної екології

Ноосфера

Автор: Редактор

Розвиток екології зумовив розуміння єдності людини та природи, того, що людина повинна підпорядковуватись законам природи, а не намагатись їх змінити чи взагалі відмінити (ойкуменічний світогляд).

В.І. Вернадський, який створив вчення про біосферу, ще в першій половині XX століття передбачав, що біосфера розвинеться у ноосферу (термін запропонований у 1927 році французькими філософами Е. Леруа та П.Т. де Шарденом). Спочатку В.І. Вернадський розглядав ноосферу (від грецької поох - розум та сфера) як особливу “розумову” оболонку Землі, яка розгортається над біосферою, поза нею. Але згодом він дійшов висновку, що ноосфера - це новий стан біосфери, при якому розумова діяльність людини стає тим фактором, який визначає її розвиток.

В.І. Вернадський встиг тільки в загальних рисах намітити основи цього вчення (він помер у січні 1945 р.), але його слова залишаються актуальними і звучать застережливо: “У геологічній історії біосфери перед людиною відкривається величезне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не буде використовувати свій розум і свою працю на самознищення”.

Біосфера - замкнена система. Стійкий розвиток людства можливий тільки за тієї умови, що воно, спираючись на свій розум, зуміє “включити” свою технологічну діяльність у природний кругообіг речовин, який існує мільйони років. Фундаментальна постановка завдання - гармонізація стосунків з природою шляхом перебудови технологій таким чином, щоб вони перестали бути шкідливими. Для цього необхідна й перебудова свідомості людини. Перебудова людської діяльності повинна йти не супроти, а разом з організованістю біосфери, бо людство, що творить ноосферу, усіма своїми коренями пов’язане з біосферою.

Ноосфера - це біосфера, перетворена людьми відповідно до пізнаних і практично освоєних законів її будови і розвитку. Вона є необхідним і природним наслідком людських зусиль.

Що ж таке ноосфера - утопія чи реальна стратегія виживання? Праці В.І. Вер- надського дозволяють більш обґрунтовано відповісти на поставлене питання, оскільки в них зазначений ряд конкретних умов, необхідних для становлення й існування біосфери:

  • заселення людиною всієї планети;
  • різке перетворення засобів виробництва й обміну ними між країнами;
  • посилення зв’язків, у тому числі політичних, між усіма країнами світу;
  • початок переважання геологічної ролі людини над іншими геологічними процесами, що відбуваються в біосфері;
  • розширення меж біосфери і вихід у космос;
  • відкриття нових джерел енергії;
  • рівність людей усіх рас і релігій;
  • посилення ролі народних мас у вирішенні питань зовнішньої і внутрішньої політики;
  • свобода наукової думки і наукового пошуку відтиску релігійних, філософських і політичних факторів та створення в державному устрої умов, сприятливих для свободи наукової думки;
  • продумана система народної освіти і зростання добробуту трудящих; створення реальних умов для запобігання бідності, недоїдання і голоду; здійснення заходів спрямованих на боротьбу з поширеними хворобами;
  • розумне перетворення природи Землі з метою зробити їїздатною задовольняти всі матеріальні, естетичні і духовні потреба зростаючого населення;
  • виключення війн з життя суспільства.

Якщо говорити про виконання цих умов на даний час, то одні з них не виконані, інші виконані з різними результатами, у тому числі з трагічними наслідками для біосфери. Коли людина виконає всі умови, тоді тільки можна буде говорити про утворення нового стану біосфери - ноосфери.

Процес утворення ноосфери досить поступовий, і сьогодні думки вчених про реальність ноосфери неоднозначні. Навіть сам Вернадський, при всій його геніальності, де в чому помилявся. Ноосферу треба прийняти як символ віри, як ідеал розумного втручання людини в біосферні процеси і вживати необхідних заходів щодо втілення цього ідеалу. “Біосфера перейде так чи інакше, рано чи пізно в ноосферу... На певному етапі розвитку людина вимушена буде взяти на себе відповідальність за подальшу еволюцію планети, інакше у неї не буде майбутнього,” - писав В.І. Вернадський.

В. І. Вернадський у своїй праці “Наукова думка як планетне явище” зазначав, що під впливом наукової думки і людської праці біосфера переходить у новий стан - ноосферу. Людство все більше відходить від інших організмів як нова, небувала біогенна геологічна сила. Завдяки своїй науковій думці, техніці, людина заселяє ті частини біосфери, куди раніше вона не проникала або де життя було відсутнє взагалі.

Людина створила нову форму біогеохімічної енергії, яку В.І. Вернадський називав енергією людської культури, або культурною біогеохімічною енергією. Ця енергія за своєю потужністю і різноманітністю значно переважає біогеохімічну енергію, створену іншими організмами. Ця нова форма енергії і визначає процес переходу біосфери в ноосферу, який буде підсилюватись у міру об’єднання зусиль людства для вирішення глобальних проблем.

Для ноосфери як нового якісного етапу в розвитку біосфери характерний тісний зв’язок законів природи і соціально-економічних законів суспільства, заснований на науково-обґрунтованому, раціональному використанні природних ресурсів біосфери, який передбачає відновлюваність кругообігу речовин та потоку енергії.

Характерною рисою ноосфери є екологізація всіх сфер життя людини. До вирішення будь-яких проблем людина повинна підходити з позицій екологічного мислення, тобто з позицій збереження і поліпшення стану природного середовища.

Людині необхідно намагатися не перебирати на себе керівництво біосферою, а діяти так, щоб не заважати природі, яка за законом Б. Коммонера “знає краще”. Однаковий принцип процесів керування в технічних системах і живих організмах дав змогу вивчати і розглядати організми як складні системи керування, створені природою, що й спричинилося до виникнення нової науки - біоніки. Біоніка (життя, елемент життя) вивчає можливості застосування біологічних закономірностей у техніці для підвищення якості й розширення можливостей технічних систем, машин і приладів. Головним змістом її є вивчення прийомів, до яких вдається природа для вирішення різноманітних завдань, а кінцевою метою — втілення пізнаного в нових інструментах і приладах. Отже, це наука яка вивчає будову і функції живих організмів і переносить їх на техніку (наприклад, реактивний рух - вивчення руху кальмарів, каракатиць і медуз, Ейфелева вежа - будова стегнової кістки людини).

Отже, ноосфера - це якісно нова форма організації біосфери, яка формується внаслідок її взаємодії з людським суспільством.

Вихід з екологічної кризи може бути тільки у використанні розуму людства (у вигляді суми знань і технологічних розробок) не лише для експлуатації природних ресурсів, а й для їхнього збереження і примноження.

 

Оставить комментарий