Екологія і сільське господарство | Теоретичні аспекти загальної екології

Экология и здоровье

Категорія: Теоретичні аспекти загальної екології

Екологія і сільське господарство

Автор: Редактор

Екологія має важливе значення в науковому обґрунтуванні природоохоронних заходів. Екологія є теоретичною базою охорони природи. Спеціалісти аграрного сектора повинні бути озброєні екологічними знаннями, екологічними законами. Тому що, саме сільське господарство найбільше впливає на природні комплекси Землі, використовує найбільші площі земельних ресурсів, найбільше споживає прісної води, є великим забруднювачем грунту і водних ресурсів мінеральними добривами і отруто-хімікатами. Також велике навантаження на природне середовище мають тваринницькі комплекси і ферми.

Екологія - це частина процесу виробництва сільськогосподарської продукції. Тому існує наука сільськогосподарська екологія (агроекологія), що є одним із головних підрозділів прикладної екології.

Агроекологія - це комплексна наукова дисципліна, об’єктом вивчення якої є агросфера планети, а предметом - взаємозв’язки людини з довкіллям у процесі сільськогосподарського виробництва, що вивчає вплив сільського господарства на природні комплекси, взаємозв’язки між компонентами агросистем і специфіки колообігу в них речовин, енергії та інформації під впливом техногенних навантажень.

Головна мета агроекології - це забезпечення сталого виробництва якісної біологічної продукції, збереження і відтворення природно-ресурсної бази аграрного сектора, ефективна екологізація всіх галузей сільськогосподарського виробництва.

Основним завданням агроекології є:

  • одержання максимального врожаю при найменшому впливу на довкілля;
  • забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування;
  • створення агроекосистем, співжиття в агроекосистемах і фактори стабілізації в агроекосистемах;
  • меліорація земель;
  • інтенсифікація сільського господарства;
  • розробка стратегії сільськогосподарського користування в XXI столітті.

Сільське господарство - одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, що забезпечує нас продуктами харчування рослинного і тваринного походження, а багато галузей промисловості - сировиною.

Коли за часів неолітичної революції (7-8 тис. років до н. е.) землероби почали вирощувати перші окультуренні рослини, населення Землі становило близько 4 млн чоловік. Сьогодні така кількість людей народжується за 10 днів. Якщо подібні темпи зростання населення планети збережуться й у майбутньому, то, аби нагодувати його, працівникам сільського господарства треба буде лише протягом перших двох десятиліть XXI ст. виробити стільки продуктів харчування, скільки їх було вироблено за всі попередні 10 тис. років історії цивілізації.

Інша небезпека, що чатує на людство - це збіднення генетичного фонду рослин і тварин.Ще одна серйозна проблема полягає в перехімізації сучасного сільського господарства. Надмірне застосування мінеральних добрив, зокрема азотних, призводить до збільшення вмісту нітратів у продуктах харчування, а це небезпечно для здоров’я людини.

Для захисту врожаю від шкідників сучасне сільське господарство застосовує дедалі більше хімічних засобів боротьби - так званих пестицидів хлорорганічного, фосфорорганічного та іншого складу.

 

Оставить комментарий