Синкретизм розвитку дитини дошкільного віку

Экология и здоровье

Синкретизм розвитку дитини дошкільного віку

Автор: Редактор

Водночас з огляду на синкретизм розвитку дитини дош-кільного віку будь-який вид діяльності містить як підпо-рядковані елементи інші види діяльності (малюванню під-порядковуються ігрові, комунікативні компоненти; у процесі гри водночас відбувається пізнання, спілкування, рухлива діяльність, конструювання ігрових атрибутів тощо). І це є природним для дітей. Зазначимо, не йдеться про специфічні види пізнавальної за змістом і характером гри чи спілкування, що спрямовує та супроводжує будь-яку продуктивну діяльність дітей. Вони є визначально полі-функціональними.

Упродовж розвитку дитини від народження до 7 років відбувається така зміна провідних діяльностей: безпосередньо-емоційне спілкування дитини з дорослим (перший рік життя); предметно-маніпулятивна діяльність (1-3 роки); сюжетно-рольова гра (3-6 роки); навчальна діяльність молодших школярів. У надрах предметно-маніпуля-тивної діяльності формуються передумови інших видів дитячої діяльності: ігрової, трудової, пізнавальної, продуктивної тощо.

Провідною діяльністю дошкільників, за традиційним баченням учених (Д.Б.Ельконін О.В.Запорожець, В.К.Котирло, С.О.Ладивір, Н.М.Михайленко та ін.), є гра. На різних вікових етапах дошкільного дитинства дітям притаманні різні види ігор, оскільки гра розвивається паралельно з розвитком самої дитини і проходить шлях від елементарного маніпулювання предметами в ранньому віці через розвиток різноманітних предметних дій у процесі конструктивних ігор у молодшому дошкільному віці до опанування соціальних ролей у сюжетних іграх у середньому та старшому дошкільному віці. Причому, якщо на початку виконувана роль підказується дитині предметом, а потім навпаки - предмет стає знаряддям у спланованому сюжеті гри. Поступово гра починає відокремлюватись від практичної діяльності і переходить певною мірою на віртуальний рівень уявної гри. І хоча сюжети переважно досить примітивні, а задуми не завжди доводяться до логічного кінця, проте вже чітко простежується їх сюжетний зміст.

Важливою характеристикою ігор у дошкільному дитинстві є аспект комунікативної взаємодії учасників, яка протягом перших шести років життя істотно змінюється від самотньої гри в ранньому віці та гри поряд у молодшому, через прагнення у 4-5-річному віці слідувати правилам смислового задуму й узгодження дій - до гри разом і командної гри у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці. Так, шестирічки вже здатні до тривалих змістових ігор з визначеним сюжетом і закріпленими ігровими ролями, що пояснюється насамперед особливостями їхнього розумового розвитку, здатністю утримувати увагу, слідувати правилам. Якщо в молодшому дошкільному віці гравці орієнтовані переважно на сам ігровий процес, то в кінці дошкільного дитинства суттєвим для них стає передусім результат гри. Отже, розвиток гри в дошкільному віці проходить стадії від маніпулювання предметами (виконання предметних дій), предметно-рольової дії (прийняття на себе ролі) до сюжетно-рольової (включення до командної гри).

 

Оставить комментарий